Японська чайна церемонія
майстер чайної церемонії

Історія
За різними джерелами, початок вживання чаю в Японії відноситься до VII—VIII століть нашої ери. Чай був завезений до Японії з материка.

Вважається, що його завезли буддійські ченці, для яких чай був особливим напоєм — його пили під час медитацій і підносили Будді.

По мірі того, як дзен-буддизм поширювався в Японії, а священики починали надавати все більший вплив на культурне і політичне життя країни, поширювалося і споживання чаю. У XII столітті чернець Эйсай сприяв введенню пиття чаю при дворі, представивши сьогуну Мінамото но Санетомо книгу «Кісса Едзеки» про збереження здоров'я за допомогою чаю. До XIII століття пиття чаю стало звичайною справою стану самураїв. З часом з монастирів в аристократичну середовище проникла практика «чайних турнірів» — зборів, на яких дегустировалось велика кількість сортів чаю і від учасників вимагалося за смаком чаю визначити його сорт і походження. В простому народі, серед селян і городян також увійшло в традицію чаювання, але проходило воно набагато скромніше, ніж у знаті, і являло собою просто збори для спільного вживання напою за неквапливою бесідою.

За зразком китайської сунськой чайної церемонії японські ченці сформували власний ритуал спільного споживання чаю. Первісна форма ритуалу була розроблена і введена ченцем Дайо (1236-1308). У Дайо навчилися перші чайні майстри — також ченці. Століттям пізніше священик Иккю Содзюн (1394-1481), настоятель храмового комплексу Дайтокудзи в Кіото, навчив чайної церемонії свого учня Мурата Дзюко (Сюко). Останній розвинув і перетворив чайну церемонію, і навчив її проведення сьогуна Асикагу Псимацу, давши, таким чином, традиції «путівку в життя» — як і в більшості країн, в Японії все, що приймалося в звичай у правителя, тут же входило в моду у підданих.

Учень Дзео Такэно, видатний майстер чайної церемонії Сен-но Рікю (1522-1591), допрацював чайний будиночок і ввів у практику створення саду (тянива) і кам'яної доріжки (родзи), що веде через сад до будиночка. Сен-но Рікю формалізував етикет церемонії, послідовність дій учасників і навіть визначив, які бесіди повинні вестися в який момент церемонії, щоб створювати настрій спокою, відходу від турбот і прагнення до істини і краси. Нововведення, зроблені Рікю, додали нове значення «сабі» — принципом вишуканості і краси, також втіленому у чайній церемонії. Обстановка церемонії спрямовувалась на те, щоб показати не явну, яскраву, що кидається в очі, а приховану красу, що таїться в простих речах, неяскравих фарбах і тихих звуках. Таким чином, до XVI століття чайна церемонія з простого колективного чаювання перетворилася на міні-спектакль, який в цілому розглядався як одна з форм духовної практики і в якому кожна деталь, кожен предмет, кожна дія мали символічний зміст. Японці кажуть, що «чайна церемонія — мистецтво втілення витонченості Порожнечі і милість Спокою».

Чайна церемонія
Доля Сен-но Рікю склалася трагічно: його естетичні принципи входили в суперечність з смаками Тойотомі Хідейосі, волів пишні, багаті прийоми і дорогоцінну чайну начиння (для нього в 1585 році була навіть побудована огон тясицу — чайна кімната, покрита золотою фольгою, всі чайні приналежності в якій були з чистого золота), і в 1591 році чайний майстер був змушений за наказом володаря здійснити ритуальне самогубство. Тим не менш, чайна церемонія розвивалася в руслі принципів, вироблених Сен-но Рікю, і провідною школою чайної церемонії стала заснована ним школа Сенке. Велику роль у зміцненні позицій школи внук Рікю, Сен Сотан (1578-1658), що став третім за рахунком иэмото школи. Сини Сэна Сотана очолили три гілки школи Сенке: Омоте Сенке, Ура Сенке і Мусянокодзи Сенке.

Чайна церемонія поширилася у всіх шарах японського суспільства. До початку XVIII століття в Японії сформувалася ціла система чайних шкіл, втім, всі вони були відгалуженнями школи Сенке. На чолі кожної школи стояв иэмото — керівник і старший з чайних майстрів, який керував школою і атестував майстрів, які пройшли в ній навчання. Головним завданням иэмото вважалося підтримку незмінності канонізованої традиції чайної церемонії. У школах був розроблений необхідний комплекс вправ, призначений для вироблення навичок чайного майстра. Природно, там навчалися всьому, що пов'язано з організацією та оформленням церемонії, з приготуванням чаю, з підтриманням належної бесіди і створенням потрібного настрою.
Спеціальна пропозиція!
Для вас ми можемо замовити з Японії повний набір для чайної церемонії, який включає:

1. чавунна ємність
2. спеціальний черпачек для води
3. тарілочка і віночок
4. порошковий чай
5. чашки

також додатково до цього можна для вас підібрати:
– столик і скатертина для чайної церемонії,
– папірці і палички для солодощів,
– спеціальні солодощі,
– добірка музики для чайної церемонії (інструмент кото)
– картини з ієрогліфом для створення японської атмосфери,

Ми можемо все:
телефонуйте з цього питання: 067-107-97-63